Наукові дослідження щодо вивчення іноземних мов. Випуск № 1.

Подорожуючи у відпустці чи під час серфінгу в інтернеті, знання іноземної мови допомогає швидше досягти своєї цілі. Хто хоче досягти певних висот у своїй кар’єрі теж не повинен відмовлятись від вивчення іноземних мов. Від майбутнього ідеального громадянина Європи навіть очікується, що він говорить якнайменше двома мовами. Питання ефективного вивчення іноземної мови, стає дедалі важливішим. Між тим експерти точно визначили, що ж насправді відбувається при вивченні мови.

  В Євросоюзі, знаходячись поза межами своїх вітчизн, працює наразі біля 12 мільйонів європейців.
Приблизно 6 мільйонів живуть в Німеччині як «Гастарбайтери», біженці чи, ті що просять надати їм право притулку, як правило протягом великого відрізку часу. Вивчення іноземної мови для їх – це ключик до проникнення в їхнє нове оточення. Більшість з них засвоїли мову свого оточення самотужки, без жодного заняття (уроку). Завдяки їм лінгвісти побачили, що відбувається при природному вивченню мови без систематичних занять, при так званому «некерованому набутті знання іноземної мови»

  При порівнянні досліджень, проведених дослідниками  інституту Макса Планка з психолінгвістики в шести Європейських країнах, видно що для успішного оволодіння іноземною мовою важливими є три фактори: мотивація, власний талант, та доступ до мови, яка вивчається.

  Дослідники також дійшли висновку, що іноземці сприймають нову мову швидше за типічним прикладом: Спочатку вони вивчають найважливіші іменники та дієслова та присвійні займенники «ich» та «du». При цьому закінчення відкидаються. Наступним кроком є засвоєння модальних дієслів, таких як  „müssen“ та „können“ і нарешті допоміжні дієслова «haben» та «sein». Цей навчальний процес проходить протягом перших двох років. Після цього учасники дослідів здебільшого не могли покращити свої результати. Їхня мова «кам’яніла», іншими словами вони зупинялись на досягнутому рівні.
 

   Зовсім по-іншому складається ситуація з дітьми цих приїжджих. Ті, що вже оволоділи рідною мовою, вивчають другу швидше і якісніше за своїх батьків. Вони виростають, безперервно перебуваючи в чужому мовному середовищі. Через їхній чітко виражений потяг до гри їм легко вдається імітувати друзів в мовному відношенні. Їхній страх перед помилками слабший ніж у дорослих. До цих психосоціальних аспектів додається ще й біологічний фактор: до 12 – річного віку людина сприймає іноземну мову надзвичайно легко, тому що мозок до цього віку відносно більш пристосований до  створення нових нервових сплетінь.  Та й фонетичний репертуар ще залишається відкритим і пластичним: тому діти говорять другою мовою зазвичай без акценту.

 Дорослі «учні» вже не схоплюють комплексну структуру мови спонтанно, за допомогою простого наслідування. В той час, як діти вчаться на асоціатвному рівні і більше реагують на звучання слова, дорослі діють більше за аналітичним методом. Вони порівнюють іноземну мову зі структурою рідної, перекладають та свідомо шукають певні правила.

 Наступна відмінність стосується написання почутого. Дорослим легше щось згадати, якщо вони це записали. Тести показалт, що людина в змозі згадати лише 10 процентів почутої інформації, 30 процентів  - прочитаної, а ту яку вона виклала сама в письмовій чи усній формі – до 90 %.   

 Послідовність у вивченні іноземної мови.  Рекомендується, нову мову вивчати самостійно на її батьківщині протягом декількох тижнів. Для тих, які не можуть собі такого дозволити, залишається лише втішатись, що навіть на вітчизняних мовних курсах, можна зробити мову активною: проводити дискусії та обговорювати проекти – це тільки два з численних можливостей. Для фантазій вчителів та учнів не існує жодних обмежень.