Основні терміни "Практичної стилістики та культури мовлення"

Мова - 1) Найважливіший засіб спілкування людей, тобто засіб вираження й повідомлення думок, почуттів і волевиявлень людини. 2) Будь-яка мовна система, що відтворює одну з функцій природної мови, або функціонує як  її замінник.

Мовлення - процес добору та використання засобів мови для спілкування з іншими членами певного мовного колективу.

Літературна мова - унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує всі сфери діяльності людини...



Усне мовлення - це така форма реалізації мови, яка виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння.

Писемне мовлення - мовлення зафіксоване на папері.

Стилістика - це розділ мовознавства, в якому досліджується функціонування мовних одиниць в межах літературної мови згідно з її функціональним розшаруванням в різних умовах спілкування, а також функціонально-стильові різновиди мови.

Практична стилістика - навчальна дисципліна, мета якої полягає в тому, щоб навчити мовців добре володіти багатством виражальних засобів літературної мови відповідно до мети, призначення, умов і сфери спілкування.

Стиль - це функціональний різновид літературної мови, який визначається сферою її функціонування і характеризується особливостями у виборі, поєднанні й організації системи мовних засобів у зв'язку з метою і змістом спілкування.

Жанр - різновид стильового забарвлення тексту; конкретний різновид стилю.

Загальнонародна мова - сукупність усіх граматичних форм, особливостей вимови й наголосу людей, що користуються українською мовою як рідною.

Культура мови - це лінгвістична наука, яка вивчає мовне життя суспільства в певну епоху і встановлює на науковій основі правила користування мовою як основним засобом спілкування людей, знаряддям формування й вираження думок.

Мовна норма  - це реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний  мовний факт, що відповідає  системі і нормі даної мови і становит єдину можливість або найкращий  для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством  на певному етапі  його розвитку із співвідносних  фактів національної мови в процесі спілкування.

                                                                                                              To be continued....